Хронічне обструктивне захворювання легень

 Розум людини влаштований так, що оцінюючи потенційну небезпеку хвороби, ми беремо до уваги, насамперед, больові відчуття, котрих може завдати недуг. Дані симптоми є найбільш зрозумілими. Решта інших буде усвідомлена в залежності від рівня інтелектуальних здібностей та освіти. Велике значення також відіграють встановлені суспільством стереотипи сприйняття проблеми. Тому, коли в засобах масової інформації ми чуємо про важливість проблеми онкозахворюваності або, не приведи господи, чуємо від лікаря діагноз „злоякісне новоутвореня”, все більш-менш зрозуміло. Рак, це така собі „блямба”, яка виросла в такому-то органі (і буде рости далі), через певний час завдасть значних страждань і, врешті-решт, все обов’язково закінчиться шляхом на цвинтар. Всі про такий сценарій не один раз чули і багато хто бачив на власні очі. Проблема в такому разі усвідомлюється миттєво. Реагування здійснюється відповідно – від тотальної мобілізації всіх душевних та матеріальних ресурсів до фаталістичного: „А, ну його. Будь, що буде…”. І не рідко буває так, що при своєчасному зверненні до лікарні та вчасно проведеному лікуванні людина потім живе і п’ять, і десять років. Зовсім іншу (в більшості випадків) реакцію ми бачимо у випадку виявлення у хворого ішемічної хвороби серця та стенокардії. Де та коронарна артерія, хто її коли бачив і що то за атеросклеротична бляшечка? Ну, а те, що на шляху до магазина пару раз тебе біль загрудинний зупиняє. Ну, та й що? „Не буду ходити сам за хлібом, нехай жінка ходить”. А запропоноване лікарем обмеження фізичних навантажень сприймається найбільш егоїстично налаштованою частиною чоловічого населення зовсім як достроковий вихід на пенсію та подарунок долі: „Нехай жінка та діти працюють по господарству, а я відпочину, бо заслужив. На таблетки ваші грошей у мене немає, їжте їх самі. Палити, звісно, я не кину. Та й від сальця із самогоночкою відмовлятись не збираюсь. Чи я не людина? Чи я не заробив?”. Таким чином консенсус між сторонами досягнуто, душевна рівновага пацієнта встановлена. Ну, а той факт, що ішемічна хвороба, це причина більше, як половини смертей наших співвітчизників. І вбиває вона в п’ять-шість разів більше людей, аніж рак. І при встановленому діагнозі „стенокардія”, без лікування та відмови від шкідливих звичок, шанс прожити хоча б п’ять років дуже мізерний. І те, що атеросклероз, якщо не виявиться милосердним та не вб’є раптовим інфарктом міокарда, то обов’язково через гангрену забере твої ніженьки або через інсульт перетворить тебе на „овоч”… Та якось дуже важко все те відразу збагнути. Тому, ще дуже довго у кожній другій лікарській довідці про смерть причиною буде вказуватись серцево-судинна патологія.

Дуже схожою та не менш сумною є ситуація, яка склалась навколо іншого захворювання. Ця хвороба відома стільки, скільки існує суіцидальний ритуал пропускання через легені диму від тліючого листя тютюну. Дуже тривалий час, як хворі, так і більшість лікарів не були здатні правильно зрозуміти та усвідомити всю небезпечну суть даного захворювання. Тому і називали його як приходилось, хто хронічним бронхітом, хто бронхітом курця, а хто й зовсім умудрявся розгледіти астму в його фінальних стадіях. Відповідним було й відношення, і лікування. І навіть причиною смерті ніхто не наважувався його назвати. І тільки в останні два десятиріччя з переходом на світові стандарти надання медичної допомоги та запровадженням сучасної класифікації хвороб дихальної системи, речі стали називатись своїми іменами.

Хронічне обструктивне захворювання легень (далі – ХОЗЛ) залишається однією з найбільших проблем охорони здоров’я на сьогоднішній день. Воно є однією з основних причин смертності в усьому світі, люди страждають від цього захворювання роками і передчасно вмирають від нього або від його ускладнень. Так, якщо у 1990 році ХОЗЛ було на 6-му місці серед причин смерті, до 2020 року воно має переміститься на 3-тє місце. Від ХОЗЛ страждає від 8 до 22% дорослих у віці 40 років і більше. Серед всіх хворих на ХОЗЛ тільки у половини встановлений діагноз. Тобто кожен другий хворий навіть не знає про свою хворобу, пояснюючи собі задишку, кашель та інші симптоми чим завгодно – похилим віком, хворим серцем, тощо. Відповідно даний контингент не отримує належного лікування та не має жодного уявлення про заходи профілактики, котрі могли б уповільнити прогрес хвороби та попереджувати її загострення.

Головним фактором, що викликає хронічну бронхіальну обструкцію є паління. 80-90% хворих – курці. Іншим важливим чинником є забруднення повітря пилом та різними хімічними сполуками. Це може бути наслідком як професійного контакту з пилом та хімікатами, так і результатом тотального промислового забруднення атмосфери. Основним професійним чинником розвитку ХОЗЛ є пил різного походження, концентрації якого в повітрі робочої зони перевищують гранично допустимі концентрації : неорганічний пил – мінеральний (алмазний), кадмієвий, кремнієвий, цементний, азбестний, металевий (залізо, мідь, титан, кобальт); органічний пил рослинного (зерно, бавовна, мука, дерево, тютюн) та тваринного походження (хутро, шкіра, кістки); синтетичний пил – пластмаси, полімерні матеріали, барвники та ін.; аерозолі дезінтеграції, що утворюються в результаті механічного подрібнення (буріння, розпилювання, тощо) твердих матеріалів та аерозолі конденсації у вигляді токсичних газів та парів з вмістом аміаку, хлору, сірчастого ангідриту, фосгену, різних кислот та ін., аерозолі, що утворюються при електрозварюванні, газорізці, виплавлянні та литті металу, тощо. Несприятливо впливає висока температура повітря в гарячих цехах та котельнях, низькі температури та інші особливості мікроклімату на виробництві.

Існує ще одна причина розвитку ХОЗЛ, про яку не дуже часто згадують, але її роль у виникненні хвороби не менша, аніж паління та екологічні негаразди. Це наша національна традиція готувати їжу на відкритому вогні та використовувати біопаливо для опалення житлових приміщень. Особливо це актуально для сільської місцевості. Стандартною для нашої Сірогозщини схемою є наявність твердопаливного котла чи печі в будинку або квартирі та плити на скрапленому газі на кухні. А наші малометражні квартири в двоповерхівках з вугільним котлом на базі санвузла та газплитою, що горить по кілька годин на добу, взагалі можна порівняти з газовими камерами другої світової. Ефективність вентиляції та витяжок в даному випадку дуже сумнівна, і велика кількість продуктів згорання вугілля, деревини, газу постійно потрапляє в жилі кімнати. Отрути вистачає всім, в тому числі жінкам і дітям. Питання „палити чи не палити” вже не принципове. Паліть, на здоров’я. Гірше все одно вже не стане – бо нікуди. Останніми роками почала з’являтись тенденція до використання електричних плит та котлів для приготування їжі та опалення, але останні подорожчання електроенергії надовго відіб’ють у більшості населення бажання встановлювати вдома нові електроприлади.

Що ж таке ХОЗЛ по своїй суті і чому воно становить таку небезпеку? Хронічне обструктивне захворювання легені (ХОЗЛ) – це захворювання, що характеризується стійким, зазвичай прогресуючим, порушенням прохідності дихальних шляхів, та супроводжується хронічним запаленням бронхів та легень у відповідь на дію шкідливих часток та газів. Його тяжкість зумовлена вираженими змінами в тканині легенів, що значно порушують їх функцію та наявністю важких ускладнень та супутніх захворювань. Хронічне запалення пошкоджує бронхи, альвеоли, судини. За рахунок набряку слизової бронхів та утворення густого мокротиння під час вдиху в легені потрапляє мало повітря. Виникає кисневий голод. Постійне подразнення слизової викликає кашель. Від постійного кашлю і різких перепадів тиску рвуться еластичні елементи легень. З часом активно функціонуюча тканина легень перетворюється на щільну сполучну тканину, яка більше нагадує рубець або хрящ та не приймає участі в процесі передачі кисню від атмосферного повітря до крові. Об’єм легень значно зменшується. Виникає дихальна недостатність, хронічна нестача кисню. Через значні структурні зміни в дихальній системі, серцю треба докладати значних зусиль, щоб прокачати кров через пошкоджені легеневі судини. Через деякий час серцевий м‘яз не витримує постійного перевантаження, в ньому розвиваються дистрофічні процеси і виникає серцева недостатність. Це супроводжується посиленням задишки, набряками кінцівок, збільшенням печінки на накопиченням рідини в черевній порожнині (асцит). На гомілках та стопах з’являються виразки. Окрім того, перерозтянутий серцевий м’яз втрачає здатність генерувати та проводити правильні електричні імпульси і виникає фібриляція передсердь або миготлива аритмія. Стан кровообігу в цьому випадку можна охарактеризувати одним словом – обвал. Ті лічені краплини кисню, котрими покаліченим легеням вдається наситити кров, все одно не потрапляють до „кінцевого споживача” – серцево-судинна система не здатна виконувати свою транспортну функцію. Може виникнути симптоматична артеріальна гіпертензія. Кінцевий етап хвороби може тривати кілька років, завдаючи хворому дуже тяжких страждань.

Найбільш раннім симптомом хвороби є кашель. Хворі його часто недооцінюють, відносячи його до результату дії цигарок або забрудненого повітря. На перших стадіях кашель з’являється епізодично, в подальшому – щоденно. Мокротиння, як правило, інколи виділяється тільки вранці у вигляді невеликої кількості прозорого слизу. В великій кількості та гнійним мокротиння буває при загостренні процесу (підвищення температури тіла, погіршення самопочуття). Приблизно років через 10 після початку кашлю хворого починає турбувати задишка. Спочатку вона виникає тільки при фізичному навантаженні і посилюється при загостреннях хвороби. В подальшому задишка стає все більше і більше вираженою до тих пір, поки не почне заважати звичному режиму життєдіяльності і не стане перешкодою навіть для найпростіших зусиль. Людині стає важко навіть самостійно себе обслуговувати. Зазвичай на цьому етапі хворий і звертається до лікаря. Але час вже втрачено, в дихальній системі настали незворотні зміни. Швидко прогресує дихальна недостатність. Приєднуються серцево-судинні розлади, всюди накопичується рідина. Людина через тотальні набряки нагадує насичену водою губку. Навіть спати доводиться сидячи, тому що в лежачому положенні хворий миттєво синіє і задуха може вбити протягом 10-20 хвилин.

Таким, без жодних „прикрас” та перебільшень, є перебіг цього дуже небезпечного захворювання. Тому, якщо у когось з відвідувачів даної сторінки виникли підозри щодо наявності у себе хронічної обструктивної хвороби легень, треба негайно звернутись до лікаря, котрий після огляду, призначить додаткові обстеження. Золотим стандартом в діагностиці хронічного обструктивного захворювання легень є дослідження функції зовнішнього дихання – спірометрія. Саме спірометрія дасть остаточну відповідь на питання щодо наявності та стадії захворювання. Також за допомогою даного методу можна дуже наглядно контролювати ефективність лікування. Дане дослідження виконується в нашій лікарні у кабінеті функціональної діагностики.

Після встановлення діагнозу буде призначене відповідне лікування. На даний час існує значний арсенал лікарських засобів, здатний значно покращити якість життя та його тривалість. Не вдаючись до тонкощів фармакотерапії, хочу зупинитись тільки на її двох дуже важливих компонентах. В більшості випадків при лікуванні ХОЗЛ лікар призначає інгаляційні форми медикаментів, що розширяють бронхи та зменшують прояви запалення. І якщо до цього моменту ми мали повне порозуміння з пацієнтом, то призначення кишенькового інгалятора викликає хвилю негативу: „Балончиком користуватись не буду. Бо боюсь звикнути”. Важко зрозуміти цей ірраціональний страх перед інгалятором, хоча без даних засобів в більшості випадків неможливо підтримувати стабільний стан хворого. А відносно звикання скажу можливо жорстко, але зрозуміло. Людина з паралізованими ногами не стане відмовлятись від інвалідного візка, мотивуючи це побоюванням звикнути до цього засобу пересування. Тут все зрозуміло. Якщо хворі кінцівки не здатні виконувати свою функцію, то її треба чимось заміщати. В даному випадку, це інвалідне крісло. Те ж саме маємо і у нашому випадку. Хворі легені не здатні виконувати свою функцію без сторонньої допомоги. Ось таким собі „протезом”, що підтримує весь час бронхи в розкритому стані, і є кишенькові аерозольні інгалятори.

Іншою важливим питанням лікування ХОЗЛ, є питання використання побутових кисневих концентраторів. Як вже було сказано, основою всіх негативних змін в організмі хворого є нестача кисню. Тому, окрім медикаментозного лікування, завжди стояло питання, як збільшити концентрацію кисню у повітрі, котрим дихає пацієнт. Такий метод терапії є найбільш природнім та фізіологічним. І ось протягом останнього десятиріччя на ринку медичної апаратури з’явилась велика кількість різних моделей кисневих концентраторів. Цей невеличкий прилад, живлячись від домашньої електромережі, здатний безперервно виробляти з атмосферного повітря кисень в кількості від 4 до 8 літрів на хвилину. Подаючи його пацієнтові через маску або носовий катетер, можна значно покращити перебіг захворювання. На жаль, поки що на заваді широкому поширенню концентраторів стає їх висока вартість.

appart
Різні моделі кисневих концентраторів

Ціна на дане обладнання стартує від 10 тисяч гривень. Але сподіваюсь, що колись про хворих на ХОЗЛ згадають, та після відповідного цільового фінансування соціальні служби створять центри прокату кисневих концентраторів.

І на завершення декілька порад хворим на ХОЗЛ.

  • Для кращого відходження мокротиння треба дихати зволоженим повітрям, вживати багато рідини (звісно, якщо відсутня серцева недостатність)
  • Спеціальні комплекси регулярних фізичних вправ здатні зміцнити вашу дихальну мускулатуру.
  • Якщо ви маєте зайву вагу, то дуже важливо її позбутися.
  • Без відмови від паління не варто чекати позитивних результатів від лікування. Не меншу небезпеку несе пасивне паління, тому варто уникати перебування поряд з курцями.
  • Не варто нехтувати вакцинацією від грипу. Перенесені гострі респіраторні інфекції сприяють загостренню ХОЗЛ.
  • Через загрозу інфікування респіраторними інфекціями необхідно уникати місць масового скупчення людей та носити захисну маску.
  • Холодне повітря може провокувати спазм бронхів, тому не варто залишати оселю в морозну погоду.

Пам’ятайте, хронічне обструктивне захворювання легень, це дуже важка та небезпечна хвороба. Але своєчасний початок лікування та дотримання всіх рекомендацій лікаря не дасть хворобі можливості обмежити тривалість та якість вашого життя.

Лікар-терапевт Щербань В.В.

ПОЧНІТЬ ВВОДИТИ ТЕКСТ І НАТИСНУТИ КЛАВІШУ ENTER ДЛЯ ПОШУКУ