Диспепсія

 Різні неприємні та больові (диспептичні) відчуття у верхній частині черевної порожнини завжди були однією з найпоширеніших причин звернення до лікаря. В минулому, через відсутність правильного та уніфікованого методологічного підходу до даної проблеми, хворі не завжди могли отримати адекватні діагностичні та лікувальні призначення.  Таким пацієнтам не рідко ставились діагнози неіснуючих у них хвороб. Лікарські призначення могли бути як надмірними, так і недостатніми. Недооцінювалась роль психоемоційних факторів у виникненні хвороби. Про можливість функціональних розладів шлунка говорити було якось не дуже серйозно. В нашій державі остаточно всі точки над „і” було розставлено з виданням наказу МОЗ України № 600 від 03.08.2012 року „Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при диспепсії” . Нормативно-правове підтвердження отримали знання та підходи лікарів, здобуті в блуканнях по неосяжним просторам меднету.
Що ж таке диспепсія? Диспепсія – це узагальнений термін, який використовується для опису відчуття дискомфорту або болю у верхньому відділі черевної порожнини. Тобто насамперед треба зрозуміти, що це група симптомів, що можуть бути проявом дуже різних хвороб. В переліку цих хвороб може бути виразка шлунку, гастрит, злоякісне новоутворення, тощо. В багатьох випадках, диспепсичні розлади можуть зовсім не супроводжуватись ні якими органічними змінами в шлунково-кишковому тракті. В такому разі, ми говоримо про функціональну диспепсію. Зрозуміло, що кожен з можливих діагнозів буде зумовлювати зовсім різну лікувальну тактику.
Що ж робити, якщо вас почнуть турбувати різні неприємні відчуття у верхній частині живота, такі як біль, важкість у шлунку, раннє насичення, відчуття переповнення після їжі, печія?  Якщо це явище не одноразове, з’являється з певною періодичністю, то звісно треба звернутись до лікаря.
Візит до лікаря має бути негайним в тому разі, коли в наявності тривожні ознаки, що вказують на наявність органічної патології:

  • Спадковість, обтяжена щодо раку шлунка .
  • Тяжкі або безперервні диспептичні симптоми.
  • Підтверджена виразка шлунку або дванадцятипалої кишки.
  • Прийом не стероїдних протизапальних засобів .
  • Нез’ясовне зниження ваги тіла.
  • Кровотеча з травного тракту.
  • Анемія.
  • Дисфагія (порушення ковтання).
  • Поперхування їжею або нічна аспірація (затікання вмісту шлунка в дихальні шляхи).
  • Тривале (що повторюється) блювання.
  • Новоутворення (пухлина) в черевній порожнині.

Не треба хвилюватись з приводу того, що вам відразу будуть призначені високовартісні і якісь складні методи дослідження або ви будете відразу будете піддані моторошній процедурі  «ковтання зонду». Якщо у вас будуть відсутні вищевказані тривожні скарги та вік не вище 40-45 років, то виконувати фіброгастродуоденоскопію скоріше за все не доведеться.
Якщо не будуть підтверджені діагнози таких серйозних хвороб, як виразка, гастроезофагальна рефлюксна хвороба, злоякісне новоутворення, то ви отримаєте пояснення від лікаря, що в вашому випадку мова йде про функціональну диспепсію. Тобто, біль та неприємні відчуття в наявності, а хвороба відсутня. Така ситуація виявляється аж в 50-70 % випадків. І саме в цьому підлягає принципова різниця сучасного підходу до проблеми диспепсії, саме в цих 50-70 відсотках хворих, і в тієї тактиці, що була прийнята в минулому і запроваджена зараз. Раніше наполегливість діагностичного пошуку лікаря обмежувалась тільки платоспроможністю та витримкою пацієнта. Болячку шукали до останнього. Ну, а як йдеться у відомій пісні В. Лебедєва-Кумача: «Кто ищет, тот всегда найдет». Одного разу пильний та невгамовний ендоскопіст знаходив таки якісь незначні зміни слизової шлунка, і тоді на бідолаху обрушувався весь арсенал сучасної медицини та фармакології, особливо у вигляді їх основного modus operandi – «на койку під крапельницю».  Хоча, якщо прийняти до уваги ще недосліджену психотерапевтичну силу внутрішньовенної інфузії но-шпи на фізрозчині, то може і був сенс в цих складних ритуалах . Адже психосоматична складова у функціональних розладах шлунку є чи не основоположною, а ті благословенні часи, коли бубен був основним терапевтичним засобом наших первісних колег, вже давно минули.   Але все це не означає, що в нинішній час ви не отримаєте жодного лікарського призначення . В даній ситуації досить ефективними є медичні препарати, що пригнічують продукцію соляної кислоти та, так звані, прокінетики. Важливим є те, що вартість такого лікування складає не більше сотні гривень на місяць. Якщо з моменту початку захворювання минуло не більше одного місяця, то близько у 30 % хворих для зцілення буде достатньо навіть простої нормалізації способу життя з відмовою від шкідливих звичок. Хоча, що я таке кажу? Коли це нормалізація способу життя та відмова від шкідливих звичок були простими? Значно простіше буде купити собі індульгенцію у вигляді тижневого курсу лікування в лікарні та витрачених кількох тисяч гривень. А відповідальність за відсутність позитивного результату покласти на лікаря. І наливши в келих пива та затягнувшись цигаркою сказати: „Ох і ж дурисвіти, ці лікарі. Кучу грошей на пігулки витратив, а шлунок мені так і не вилікували”…  Також, за останні роки було відмічено, що особлива бактерія (так звана Helicobacter Pylori) провокує розвиток диспепсії у деяких пацієнтів. Таким чином, лікар може вважати доцільним проведення аналізів на наявність даної бактерії. Зазвичай, для цього беруть аналіз крові або калу, або проводять дихальний тест (проста процедура, яка полягає у видиханні повітря в маленькі тестові пробірки або мішки).  У разі, якщо бактерія буде виявлена, лікар може призначити вам антибіотики з метою її знищення. Покращити самопочуття та перебіг захворювання можуть такі лікарські засоби, як ферменти та антифлатуленти. Ферментні препарати допомагають перетравлювати їжу, а антифлатуленти зменшують прояви здуття живота.
Не треба забувати про те, що зробити найважче і крім вас, ніхто цього не зробить:

  • кинути палити;
  • зменшити кількість уживаного алкоголю та кави або чаю;
  • уникати вживання продуктів, які провокують у вас порушення травлення;
  • вживати збалансовану і здорову їжу;
  • уникати стресових ситуацій у вашому житті.

Пам’ятайте, біль та неприємні відчуття у верхній частині живота можуть бути першою ознакою багатьох небезпечних хвороб. Але в понад 50 % випадків будь-які патологічні зміни відсутні і розлади мають функціональний характер . Та це не означає, що відношення до даної проблеми має бути менш відповідальним. Постійні диспептичні явища можуть значно погіршити якість життя, негативно впливати на емоційний стан та працездатність. Своєчасне звернення за медичною допомогою та відповідальне відношення до лікарських призначень допоможуть вам подолати  недугу.

Лікар-терапевт Щербань В.В. 

Про автора:

Введіть текст та натисніть ENTER для пошуку