Глаукома

Термін «глаукома» (др.гр. – синє помутніння очей ) зустрічалося  ще в 400 році до нашої ери в роботах Гіппократа. Однак сучасні уявлення про це захворювання стали формуватися лише в середні віки.
Сьогодні поняття «глаукома» об’єднує досить велику групу хвороб очей, різного перебігу і походження. Як не дивно, але ще й досі не існує єдиної думки про причини початку захворювання. Однак у відсутності лікування, підсумок у цих, як здається на перший погляд, зовсім різних недуг, один – повна атрофія зорового нерва і подальша сліпота.
Глаукома може розвинутися в будь-якому віці, правда особливо часто це захворювання вражає людей похилого. За даними ВООЗ, глаукома – основна причина, що викликає сліпоту при відсутності своєчасного коректного лікування. Саме від цього захворювання вже більше п’яти мільйонів чоловік повністю втратили зір, що становить приблизно 13,5% всіх сліпих.

Причини розвитку захворювання
Для здорового ока  характерний   постійний  тиск (18-22 мм рт. ст.), який зберігається практично незмінним, чому сприяє баланс припливу і відпливу очної рідини. Розвиваючись, глаукома  порушує циркуляцію цієї рідини, яка, не маючи можливості відтоку, накопичується всередині і очний тиск починає неухильно зростати.
Під впливом колосальних навантажень порушується кровопостачання зорового нерва. В результаті відбувається його атрофія, після чого зорові сигнали більше не можуть надходити до головного мозку. Людина починає бачити слабкіше, порушується периферичний зір (обмежується зона видимості). Підсумок – сліпота.

Симптоми глаукоми :
Як правило, при глаукомі людина може відчувати:

  • затуманення зору,
  • відчуття важкості в очах,
  • болі, різь, печіння,
  • звуження поля зору.

Крім того, гострота зору значно падає в сутінках і темний час доби. Дивлячись на яскраве світло, хворий відчуває, як перед очима виникають «райдужні кола» (більш характерно для гострого стану).

Форми хвороби
Сьогодні фахівці виділяють наступні клінічні форми захворювання:

  1. Відкритокутова глаукома.
  2. Закритокутова глаукома.

За статистикою більше 90% всіх випадків захворювання на цю недугу – відкритокутова глаукома. При цій формі захворювання природна дренажна система ока втрачає свої фізіологічні функції, внаслідок чого внутрішньоочний тиск починає поступово підвищуватися. Найчастіше відкритокутова форма глаукоми характеризується безсимптомним і практично непомітним перебігом хвороби. Так як звуження поля зору відбувається дуже повільно (процес може затягнутися на кілька років), хворий іноді абсолютно випадково виявляє, що бачить тільки одним оком. У деяких випадках, щоправда, можна почути скарги пацієнтів на періодичне появлення  «райдужних  кіл» при погляді на яскраве світло, «затуманення» і астенопичні  скарги, пов’язані з ослабленням акомодації.
При закритокутовій глаукомі внутріочна  рідина може накопичуватися через відсутність доступу до анатомічної дренажної  системи, так як райдужка закриває кут передньої камери. Як результат – наростання внутрішньоочного тиску, що може спровокувати гострий напад глаукоми, що проявляється:

  • раптовим болем в оці, що розповсюджується в голову з відповідною боку;
  • Різкими зоровими порушеннями (затуманення, раптове зниження зору аж до сліпоти);
  • прогресуючим почервонінням ока, набряком рогівки зі зменшенням глибини передньої камери, розширенням зіниці і відсутністю реакції на світло;
  • Виникненням ореолів навколо джерел яскравого світла.

Діагностика глаукоми
Для виявлення початку захворювання звичайного вимірювання внутрішньоочного тиску, як правило, недостатньо. Виникає необхідність детального вивчення очного дна і диска зорового нерва. Крім того, рекомендується провести детальну ревізію поля зору пацієнта, що передбачає широкомасштабне діагностичне обстеження.
Як правило, в офтальмологічних клініках обстеження виконується за допомогою цілого комплексу компьютезірованного обладнання, що включає:

  • дослідження поля зору пацієнта (комп’ютерна периметрія);
  • вимір рефракції (здатності оптики очей до заломлення світлових променів);
  • вимірювання внутрішньоочного тиску;
  • УЗД очей;
  • вимір глибини передньої камери і товщини кришталика;
  • оцінку будови кута передньої камери, за яким здійснюється відтік рідини (гониоскопия).

Це дозволяє виявити початкові прояви хвороби, які виникають ще до найбільш ранніх змін зору, щоб вчасно почати лікування і зупинити розвинення  патологічного процесу.

Лікування глаукоми очей
Залежно від стадії, форми і наявності супутніх захворювань, лікар-офтальмолог підбирає індивідуальну програму лікування глаукоми.
Медикаментозні засоби (очні краплі) при цьому спрямовані тільки на зниження внутрішньоочного тиску. Даних лікарських засобів представлено досить багато і всі вони мають різну  дію (Бетоптик, Ксалатан, Фотіл і т.д.).
Найчастіше застосування крапель і фізіотерапії недостатньо для того, щоб нормалізувати тиск і зупинити процес втрати зору.
Непроникаюча глибока склеректомія (НГСЕ) – оперативне втручання, що дозволяє відновити  природний баланс рідини очей при відкритокутовій формі глаукоми.
Закритокутову форму лікують як традиційними операціями, так і методом видалення прозорого кришталика, з подальшою імплантацією інтраокулярної лінзи (якщо величина кришталика не відповідає величині ока).
Варто пам’ятати, що відкладаючи лікування, ви ризикуєте здоров’ям очей. Адже пізно виявлене захворювання і некоректне лікування можуть привести до повної сліпоти!

Лікар-офтальмолог Гомон Оксана Володимирівна

ПОЧНІТЬ ВВОДИТИ ТЕКСТ І НАТИСНУТИ КЛАВІШУ ENTER ДЛЯ ПОШУКУ