Зайва ноша – кила

Кили (грижі) черевної стінки є одним з найбільш поширених хірургічних захворювань, з приводу яких нам доводиться зустрічатись  в операційній з нашими пацієнтами. Взагалі, вони займають друге місце в абдомінальній хірургії після аппендектомії за частотою виконання операцій.

Кила  – це захворювання, при якому внутрішні органи виходять із порожнини, де вони розміщені, через патологічно розширені отвори, що є наслідком травми або дефекту розвитку. Найчастіше грижі утворюються в слабких місцях черевної порожнини:  паховий та стегновий канал, пупкове кільце, біла лінія живота, післяопераційні рубці. До факторів, що створюють передумову для  виникнення кили відносяться анатомічна «неповноцінність» черевної стінки (зазвичай вроджена), особливості будови тазу, вікові зміни тканин, травми та післяопераційні рани,  паралічі нервів, що інервують черевну стінку.

1  2

До причин, що ведуть до появи грижі (кили), відносяться: тяжка фізична праця, важкі пологи, тривалий кашель, асцит, закрепи та інші патологічні стани, що супроводжуються підвищенням внутрішньочеревного тиску. Тобто, навіть при наявності передумов, для розвитку кили потрібна ще сила, що «видавлює» вміст черевної порожнини в грижове кільце. Протягом певного часу грижа може самостійно вправлятись і майже «зникати». В  подальшому її розміри збільшуються і її можна спостерігати постійно. Окрім вираженого косметичного дефекту, кила спричиняє ряд небажаних симптомів. Це постійні больові відчуття, неможливість виконувати фізичну роботу, займатись спортом,  порушення функцій органів черевної порожнини.

Особливо небезпечним ускладненням є защемлення кили.  Під защемленням кили розуміємо раптове здавлення вмісту кили в воротах. Защемленню можуть підлягати різні органи, що знаходяться в грижовому мішку (кишка, сальник, тощо). Найчастіше защемлення відбувається після підняття вантажів, при сильних потугах, кашлі та ін.. В результаті защемлення в органі порушується кровообіг, що веде до некрозу (омертвіння) його стінок і розвитку розлитого перитоніту. При несвоєчасному зверненні за меддопомогою, хворий безумовно гине. Але навіть якщо хворий встигає отримати меддопомогу, то його чекає дуже важка, тривала та складна операція, що часто закінчується видаленням частини кишківника та тривалим перебуванням в реанімаційному відділенні.

Лікування кили зажди тільки оперативне. Повне одужання може настати тільки після операції. Ніяких інших методі лікування не існує. Застосування різного роду поясів, бандажів може тільки на нетривалий час затримати розвиток захворювання. Треба пам’ятати, що відкладання операції дуже небезпечне і при перших ознаках захворювання треба звернутись до лікувального закладу. Оперативне втручання при килах полягає у видаленні грижового мішка, вправленні його вмісту в черевну порожнину та зміцненні слабої ділянки черевної порожнини тим чи іншим шляхом (так звана пластика). В даний час існує дві методики операцій зовнішніх гриж. Це пластика місцевими тканинами та ненатяжні операції. Пластика власними тканинами використовується вже понад ста років. Але скільки існує дана методика, стільки ж хірургам була зрозуміла її недосконалість. Власні тканини пацієнта не завжди мають достатню міцність, не завжди їх можна добре звести разом та отримати міцну «браму» на грижові ворота.

В даний час в усьому світі широке поширення отримали нові типи оперативних втручань із застосуванням нових синтетичних алопластичних матеріалів, які практично не викликають  відторгнення, знижують ризик розвитку рецидиву до мінімуму та дозволяють закривати великі грижові дефекти передньої черевної стінки. Стало можливим успішно оперувати великі післяопераційні кили, власники котрих в минулому були приречені на постійні страждання на тлі повного безсилля хірурга.

3
Синтетична сітка для пластики кили

Методика операції полягає в тому, що після розтину грижового мішка та переміщення його вмісту в черевну порожнину, хірург видаляє рубцево змінені ділянки, відновлює анатомічні співвідношення тканин та закриває дефект, підшиваючи спеціальну синтетичну сітку.

4

Як вже було сказано, сітка зроблена з особливого матеріалу, що не викликає реакцій запалення і відторгнення та може перебувати в організмі хворого все життя. Після такого лікування рецидиви практично не виникають. Дана операція використовується в Нижньосірогозькій ЦРЛ вже близько десяти років.  В активі лікарів-хірургів сотні повернутих до нормального життя пацієнтів.

Одним з головних питань, що хвилює наших хворих, є питання знеболювання під час операції. Традиційно, в  залежності від ситуації, в таких випадках  використовується  загальна або ж  регіонарна анестезія. При загальному знеболенні хворому внутрішньовенно вводяться лікарські засоби для загальної анестезії. Одні медикаменти викликають втрату свідомості, другі відключають больові відчуття, ще інші досягають повного розслаблення всіх м’язів. Хворий під’єднується до апарата штучної вентиляції легень на період оперативного втручання. Його життєдіяльність забезпечується розумною дихальною апаратурою та монітором вітальних функцій. І хоча наша лікарня в достатньому обсязі забезпечена сучасною якісною медичною апаратурою для загальної анестезії, особисто ми вважаємо такий наркоз понадмірним для такої групи операцій і залишаємося прихильниками методів, що давно стали «золотим стандартом» у всьому світі, а саме методів нейроаксіального знеболення. В чому ж  полягає такий вид знеболення, котрий ще називають спиномозковою або спінальною анестезією? В умовах суворої стерильності анестезіолог дуже тонкою голкою між поперековими хребцями вводить в спиномозковий канал хребта анестезуючий розчин.

5

Будь-який ризик пошкодження спинного мозку виключений, оскільки ін’єкція здійснюється на тому рівні, де його вже немає. Кінчик голки потрапляє тільки в рідину, не торкаючись жодної ділянки нервової системи.  Препарат, що використовуємо ми, має унікальну властивість майже не змішуватись з спиномозковою рідиною і є важчим за неї. Таким чином, змінюючи нахили операційного стола, ми маємо змогу довести маленьку хмаринку розчину анестетика саме до тієї ділянки, де і потрібна її дія.  Протягом кількох хвилин виникає повна втрата чутливості в нижчий частині тіла. Пацієнт знаходиться в повній свідомості та доброму настрої. Загальний стан не страждає. Через кілька годин дія  знеболюючого засобу закінчується і хворий може встати з ліжка. Відсутня остаточна дія загальних анестетиків та тяжкі прояви так званого «похмілля», що приковують людину до ліжка протягом найближчих однієї-двох діб. Але необхідно сказати, що остаточне рішення про вибір методу знеболення приймає пацієнт, оскільки ми з розумінням ставимося до людей, які через якісь особисті причини не бажають бути присутніми при власній операції та наполягають на «відключенні» свідомості.

Таким чином, в хірургічному відділенні Нижньосірогозької ЦРЛ ми маємо змогу запропонувати весь спектр оперативних втручань та методів знеболення хворим на килу передньої черевної стінки. Трохи змінивши народну мудрість, скажемо, що не треба відкладати на завтра те, що можна вилікувати вже сьогодні.

Лікар-хірург Гомон Г.І.

Лікар-анестезіолог Щербань В.В.

 

Читати статтю на рос. мові

ПОЧНІТЬ ВВОДИТИ ТЕКСТ І НАТИСНУТИ КЛАВІШУ ENTER ДЛЯ ПОШУКУ